непрямий

-а́, -е́.

1) Який не стосується прямо, безпосередньо чого-небудь, не зв'язаний з основним; не безпосередній.

2) спец. Який здійснюється, відбувається не безпосередньо, а з проміжними періодами, етапами.

••

Непряма́ мо́ва лінгв. — чужа мова, яка передається за допомогою підрядних речень.

Непряме́ голосове́дення муз. — одночасний рух двох голосів, при якому один із них не змінює своєї висоти, а другий рухається вгору або вниз.

Непряме́ дове́дення — дедуктивне обґрунтування, при якому судження, твердження доводиться через спростування інших суджень, пов'язаних з тими, що доводяться.

Непрями́й відмі́нок грам. — будь-який відмінок, крім називного.

Непрями́й дода́ток грам. — додаток, виражений будь-яким непрямим відмінком з прийменником чи без нього, за винятком знахідного відмінка.

Непрямі́ ви́бори — вибори, в ході яких обираються представники (виборщики) для подальшого голосування при виборах глави держави, депутатів та ін.

Непрямі́ ви́трати — витрати на виробництво та реалізацію продукції, що входять у вартість продукту через витрати відповідних галузей у міжгалузевому балансі.

Непрямі́ пода́тки — податки на товари та послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу.